3 вересня 2025 року Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт №10225-д «Про віртуальні активи», який має врегулювати ринок криптовалют в Україні. Проте, як зазначив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю для Incrypted, документ потребує значних доопрацювань і може бути переданий наступному скликанню Ради. Це викликає питання: як затримки в ухваленні закону вплинуть на крипторинок України, який уже є лідером за активністю відносно населення? У цій статті ми розберемо ключові заяви Гетманцева, проблеми законопроєкту та їхні наслідки для інвесторів і громадян.
Заяви Гетманцева: ключові моменти
Данило Гетманцев чітко окреслив позицію щодо регулювання криптовалют в Україні. Він наголосив, що документ потребує значних правок через його початкову неякість. За словами політика, текст, отриманий комітетом у березні, був настільки сирим, що «здавалося, його писав ChatGPT». Щоб уникнути помилок, Гетманцев готовий залучити більше експертів, хоча визнає дефіцит фахівців у цій сфері. Основні тези його позиції:
- Криптовалюти не стануть платіжним засобом в Україні через загрози національній безпеці та суверенітету.
- Оподаткування криптооперацій буде стандартним, за зразком операцій з цінними паперами, без пільг.
- Законопроєкт може перейти «у спадок» наступному скликанню Ради, якщо не встигнуть доопрацювати до кінця каденції.
- Якісна редакція можлива лише за наявності аргументованої критики та залучення спеціалістів.
Ці заяви підкреслюють обережний підхід до регулювання нового ринку, але також вказують на ризик затягування процесу.
Критика та проблеми законопроєкту
Законопроєкт №10225-д, хоча й пройшов перше читання, викликав чимало критики. Головне науково-експертне управління ВРУ вказало, що документ містить положення, які виходять за межі Податкового кодексу, що вимагає ширшої законодавчої бази. Антикорупційний комітет застеріг від надання новому регулятору надмірних повноважень, таких як слідчі функції, без чітких правових механізмів. Це може створити ризики зловживань.
Сам Гетманцев визнав, що початковий текст був неякісним і потребує ґрунтовної переробки. Брак спеціалістів ускладнює підготовку, а поспіх може призвести до помилок, які зашкодять розвитку крипторинку. Наприклад, невдале регулювання може відлякати інституційних інвесторів або ускладнити легальне використання криптоактивів для громадян. Водночас Україна вже є світовим лідером за рівнем криптоактивності, що робить якісне законодавство особливо важливим.
Майбутні імплікації для українського крипторинку
Затримка в ухваленні законопроєкту може мати як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, ретельне доопрацювання дозволить створити збалансоване регулювання, яке сприятиме залученню іноземних інвесторів і підвищенню довіри до ринку. З іншого – перенесення розгляду на наступне скликання Ради може сповільнити легалізацію криптовалют, залишивши ринок у «сірій зоні». Це може стримувати розвиток цифрових фінансів, попри амбітні плани України стати лідером у Східній Європі.
Для громадян ухвалення закону означатиме можливість легально декларувати доходи від криптоактивів і захищати свої права. Наприклад, податки на прибуток складатимуть 18% плюс 1,5% військового збору, але в перший рік діятиме пільгова ставка 5% при виведенні у фіат. Це може стимулювати активність на ринку. Детальніше про перспективи легалізації крипти в Україні читайте в нашій статті тут.
Висновок
Заяви Данила Гетманцева підкреслюють складність регулювання криптовалют в Україні. Хоча законопроєкт «Про віртуальні активи» є важливим кроком до легалізації, його доопрацювання потребує часу, експертизи та уникнення поспішних рішень. Затримки можуть уповільнити розвиток ринку, але якісний закон здатен зміцнити позиції України як лідера цифрових фінансів. Чи вдасться парламенту знайти баланс між швидкістю та якістю? Це питання залишається відкритим для інвесторів і громадян, які чекають на чіткі правила гри.