Партія Ла Лібертад Аванса (LLA) Хав’єра Мілей розгромно виграла проміжні вибори 2025 року в Аргентині. Криптоентузіасти, які бачили в президентові “свого”, мали б відкривати шампанське. Але реальність жорсткіша: за гучними словами про “шахрайство центробанків” і “вільну конкуренцію валют” ховаються жорсткі регуляції, скандали та брак компетенцій. Cointelegraph розбирає, чому перемога Мілей — не перемога для крипто.
Від “Генерала Анкапа” до президента: крипто-обіцянки
Ще у 2019 році Мілей з’являвся на Comic-Con у Буенос-Айресі в костюмі “Генерала Анкапа” — анархо-капіталістичного супергероя, який висміював кейнсіанство. У 2023-му, вже як кандидат, він заявляв:
«Біткоїн — природна реакція на шахраїв із центробанків».
Обіцяв вільну конкуренцію валют: «Хочете використовувати BTC — без проблем». Криптоспільнота аплодувала.
Але на ділі? У законі “Бази та початкові пункти свободи аргентинців” вирізали пункт про одноразову податкову амністію для криптоінвесторів. Міністр внутрішніх справ пояснив: «Це затримало б ухвалення».
Регуляції замість свободи: VASP і брак знань
15 березня 2025 року набув чинності Закон №27,739: усі постачальники віртуальних активів (VASP) — біржі, гаманці, емітенти — зобов’язані реєструватися, вести KYC/AML і звітувати про підозрілі операції. Раніше Національна комісія з цінних паперів була лояльною — тепер контроль жорсткий.
Криптоексперти в шоці:
- Карлос Маслатон, біткоїн-максималіст і юрист: «Я пояснював Мілей суть BTC ще у 2013–2014. Він слухав уважно, але, здається, не зрозумів».
- Раміро Марра, екс-член LLA: «У владі ніхто не знає крипто. Сподіваюся, вони не чіпатимуть закони — бо не мають уявлення».
Ось ключові “крипто-невдачі” адміністрації Мілей:
- Скасована амністія — податок на незадекларовані криптоактиви вирізали з головного закону.
- VASP-режим — обов’язкова реєстрація та AML для всіх криптосервісів.
- Скандал LIBRA — мемкоїн, що обвалився після твіту Мілей.
- Рейтинг 40% — перемога попри масові протести проти аскетизму.
Скандал LIBRA та допомога Трампа: чому LLA виграла
У лютому 2025 року Мілей опублікував пост про мемкоїн LIBRA, який нібито мав фінансувати аргентинських підприємців. Ціна злетіла — потім обвалилася. Втрати: мільйони доларів. Розслідування торкнулося навіть Девіда Портного (Barstool Sports).
Опозиція (Союз за Батьківщину) вимагала імпічменту. Палата депутатів схвалила розслідування, але прямих звинувачень Мілей уник. У травні слідчу групу розпустили: «Немає провини президента».
Мілей:
«Я не просував проєкт, лише поділився. Аргентинці втратили? Чотири-п’ять людей максимум. Решта — китайці та американці».
А ще — $40 мільярдів від Дональда Трампа. Пакет допомоги був умовним: «Тільки якщо LLA виграє». Опозиціонер Ітай Хагман називав це «втручанням у внутрішні справи». Але виборці проголосували — за стабільність, а не за крипто.
Поки Аргентина регулює, Японія запускає національний стейблкоїн. Деталі — у нашій статті про JPYC і єновий бум.
Мандат без крипто: що далі для Аргентини
Мілей має ширший мандат: інфляція падає, але вулиці киплять протестами, поліція жорстко реагує. Крипто? Залишається на словах. Ризик: регуляції від «повних невігласів», як каже Марра.
Перемога LLA — це не зелений коридор для BTC, а черговий урок: риторика ≠ політика.