Регулятор запропонував три потенційні моделі оподаткування криптоактивів у країні: податок на приріст капіталу, складський податок та податок на запаси. Автори документа більше схиляються до останньої моделі.
За допомогою так званого податку на запаси весь портфель криптоінвестора слід розглядати як єдиний «запас», що підлягає оподаткуванню до певної дати щороку, незалежно від того, чи були активи продані до цього часу чи ні.
Згідно з цією моделлю оподаткування, криптоактиви оподатковуватимуться разом з іншими фінансовими активами: акціями та облігаціями. Це означає, що данці, які володіють криптоактивами, платитимуть податок як на нереалізовані прибутки, так і на збитки.
Рада уточнила, що майбутній законопроєкт має зобов’язати постачальників послуг віртуальних активів (VASP), включаючи криптобіржі та компанії, які проводять платежі криптовалютами, надавати регуляторам інформацію про транзакції своїх клієнтів. Ці дані мають бути доступними для всіх країн ЄС.
Міністр податків і зборів Данії Расмус Стоклунд назвав податок на приріст капіталу для данських криптоінвесторів несправедливим і виступив за прийняття «простішого» способу оподаткування криптоактивів.
Стоклунд заявив, що новий законопроєкт може бути поданий до парламенту Данії лише у 2025 році. А Податкова рада рекомендувала, щоб нові правила набули чинності вже з 1 січня 2026 року. Рекомендації, подані Податковою радою, повинні бути спочатку розглянуті та схвалені парламентом Данії, перш ніж вони набудуть чинності.
Влада Данії запропонувала внести зміни до Податкового кодексу країни щодо криптовалют ще у 2021 році. Щоб боротися з тими, хто ухиляється від сплати податків, та зменшити шахрайство з криптоактивами.