Світ кіно — це не лише фестивалі, червоні доріжки та нагороди. За його лаштунками часто приховується політичний і економічний вимір. Одним із яскравих прикладів став нещодавній крок Eurimages, культурного фонду Ради Європи, який категорично рекомендував продюсерам, що отримують його підтримку, відмовитися від комерційної експлуатації фільмів у російській федерації. Це рішення, ухвалене на щорічних зборах Правління, стало знаковою перемогою України та вагомим сигналом європейської солідарності.
Читайте також: «Ти — космос»: Український sci-fi фільм 2025, що підкорив світ і повертається додому
Чому це рішення таке важливе
Протягом десятиліть Eurimages підтримував створення кіно, яке здобувало визнання на Каннському, Венеційському та Берлінському кінофестивалях. Саме завдяки йому світ побачив такі хіти, як Triangle of Sadness, Corsage чи The Worst Person in the World.
Однак парадокс полягав у тому, що частина цих фільмів потім демонструвалася в росії, приносячи прибутки до бюджету країни-агресора через податки та ліцензійні збори. Фактично європейські платники податків, фінансуючи мистецтво, мимоволі сприяли наповненню російської військової машини.
Роль України та культурна дипломатія
Ця зміна стала можливою завдяки активній роботі українських представниць у Eurimages — Вікторії Ярмощук та Олександри Костіної. Вони не лише піднімали питання культурної справедливості, а й наполягали на юридично виважених механізмах, які дозволять уникнути подвійних стандартів.
Українська держава також відіграла вагому роль: навіть у час війни продовжувала сплачувати членські внески до Eurimages та підтримувала міжнародні ініціативи. Як підкреслив голова Держкіно Андрій Осіпов, йдеться не про символічний жест, а про новий стандарт культурної чесності й прозорості.
Що саме передбачає рішення Eurimages
- Продюсери, які отримують фінансування від фонду, мають повністю утриматися від комерційної експлуатації своїх фільмів у росії.
- Порушники цього правила будуть публічно названі.
- Фонд визнав незаконною практику “пакетних територій”, коли російські дистриб’ютори скуповували права не лише на рф, але й на Україну чи країни Балтії, обмежуючи доступ європейських глядачів до власного кіно.
Ці зміни обговорювалися понад рік, а їхнє впровадження базується на ґрунтовному дослідженні української консалтингової компанії Media Resources Management, яка довела економічні та культурні наслідки поширення європейського контенту на російському ринку.
Новий стандарт культурної політики в Європі
Фактично, Eurimages встановив новий етичний компас для всієї кіноіндустрії Європи. Відтепер фінансування з боку фонду передбачає не лише художні та комерційні критерії, а й моральні.
Україна вкотре довела: навіть у найважчі часи вона здатна формувати міжнародний порядок денний і впливати на світову культурну політику. Для українських кінематографістів це не лише перемога, а й потужний аргумент у подальшій інтеграції до європейського простору.
Висновок
Рішення Eurimages — це більше, ніж заборона показу фільмів у росії. Це приклад, як культура стає дієвим інструментом міжнародної політики, індикатором справедливості та людяності. Україна показала, що навіть у час війни здатна відстоювати принципи та формувати правила гри, які змінюють майбутнє європейського кіно.