Шардинг в блокчейні
Шардинг в блокчейні

Світ блокчейн-технологій не стоїть на місці: попит зростає, транзакції множаться, користувачів усе більше. Але разом з розвитком децентралізованих платформ виникають і нові виклики: зростання комісій, затримки підтверджень, перевантаження мереж. Усе це змушує індустрію шукати способи масштабування. Один із найперспективніших — шардинг в блокчейні.

Що це таке, як працює шардинг, у чому його переваги, недоліки та перспективи? Розбираємось у статті — просто, цікаво й актуально.

Читайте також: Що таке блокчейн – як він влаштований і як працює. Пояснення для новачків у крипті


Що таке шардинг простими словами?

Шардинг (від англ. “shard” — уламок) — це метод поділу великої системи на менші, незалежні частини (шарди), які можуть обробляти дані паралельно. У базах даних ця технологія давно використовується, наприклад, у Google, Notion або X (Twitter). А ось у блокчейні її застосування — відносно нове, але дуже актуальне.

У звичайному блокчейні всі вузли обробляють усі транзакції. Це надійно, але дуже повільно. Шардинг дозволяє розділити навантаження між сегментами мережі, кожен із яких обробляє «свої» транзакції або частину даних. У результаті — мережа працює швидше, дешевше і масштабованіше.


Як працює шардинг у блокчейні?

Існує кілька типів шардингу:

  • Шардинг транзакцій — різні сегменти обробляють різні потоки операцій.
  • Шардинг стану — дані блокчейна розділяються між вузлами.
  • Гібридні моделі — поєднують кілька типів шардингу.

Також реалізація може бути:

  • Статичною — фіксована кількість сегментів.
  • Адаптивною — кількість та розмір сегментів змінюється в реальному часі залежно від навантаження.

Для взаємодії між сегментами використовуються міжшардові транзакції — синхронні або асинхронні, які забезпечують узгодженість і безпеку.

Щоб уникнути плутанини, в деяких мережах існує спеціальний координаційний рівень — наприклад, у Ethereum це Beacon Chain. Його завдання — забезпечити узгодження між шардами, перевірку транзакцій та баланс навантаження.


У яких блокчейнах вже працює шардинг?

1. NEAR Protocol

  • Модель Nightshade: мережа ділиться на шарди, кожен має свою частину даних.
  • Одна з найрозвинутіших моделей з адаптивним шардингом.
  • Здатна обробляти тисячі транзакцій на секунду.
  • Використовується single-block resharding — можливість змінювати кількість сегментів «на льоту».

2. MultiversX

  • Використовує адаптивний шардинг стану з трьома шардами + Metachain.
  • Валідатори переміщуються між шардами для більшої децентралізації.
  • Потужність до 15 000 транзакцій/с, реальне навантаження — ~250 000 транзакцій/день.

3. Sui

  • Модель Pilotfish: окремі вузли для чергування, виконання та зберігання.
  • Показала ефективне масштабування в тестах — лінійне зростання продуктивності з кількістю вузлів.

4. Aptos

  • Тестує рішення Shardines: паралельна обробка частин блоку.
  • Досягнуто теоретичної межі — 1 млн транзакцій/с.
  • Проблема: рівень доступності даних — вирішується через нову архітектуру Jellyfish Merkle Tree.

5. Ethereum

  • Впроваджує данкшардінг.
  • У березні 2024 реалізовано перший етап — EIP-4844 (прото-данкшардінг).
  • Підготовка інфраструктури для майбутнього масштабного шардингу.

Переваги шардингу

  • Масштабування без централізації — зростання пропускної здатності без шкоди безпеці.
  • Низькі комісії — більше транзакцій = нижчі ціни.
  • Менше навантаження на вузли — менше ресурсів = більше децентралізації.
  • Стійкість до перевантажень — ізольовані сегменти працюють автономно.

Недоліки та виклики

  • Складність реалізації — потребує високої технічної експертизи.
  • Можливі атаки на окремі шарди — при недостатній кількості валідаторів.
  • Проблеми з координацією — синхронізація між сегментами може бути складною.
  • Відсутність стандарту — кожна мережа реалізує свою модель, універсальності немає.

Перспективи шардингу

Шардинг — не модний тренд, а фундаментальний напрям розвитку блокчейн-мереж. Попри складність, інтерес до нього постійно зростає. У майбутньому він може стати базовою архітектурою для нових мереж, орієнтованих на:

  • масштабованість;
  • децентралізацію;
  • безпеку;
  • зниження витрат.

А поки що — це поле для експериментів, інновацій і великих амбіцій.


Висновок

Шардинг в блокчейні — це не просто технічна деталь. Це відповідь на ключову проблему індустрії — масштабування. Уже зараз ця технологія успішно працює в кількох провідних проєктах і продовжує вдосконалюватися.

Чи стане вона стандартом? Час покаже. Але одне зрозуміло точно: без шардингу неможливо уявити блокчейн-інфраструктуру майбутнього.

Від Олена Василенко

Головна редакторка і автор новин та статей на проекті "Crypto Challenge"