Рік, коли Америка подивилася в дзеркало
Новий документальний фільм «Злам: 1975» (Breakdown: 1975) від оскароносного режисера Моргана Невілла виходить на Netflix 19 грудня 2025 року. За рецензією The Hollywood Reporter, це розважальний, але дещо нефокусований погляд на 1975 рік як переломний момент в американському кіно та суспільстві — час цинізму, недовіри до інститутів та творчого вибуху.
До речі, про документалістику, що оживає класику минулого: детальніше про серіал «Кришталеве озеро», який переосмислює «П’ятницю, 13-те» як параноїдний трилер 70-х, — у нашій статті «Серія «Кришталеве озеро»: не класичний слешер, а параноїдний трилер 70-х з ріками крові».
Морган Невілл, відомий стрічками на кшталт «20 футів від слави» (оскарівська документалістика про бек-вокалістів) та «Won’t You Be My Neighbor?» про Фреда Роджерса, взявся за аналіз того, як соціально-політичний хаос середини 70-х — від падіння Сайгону до спроб замахів на Джеральда Форда — відобразився в голлівудських фільмах. Оповідачка — Джоді Фостер, але її текст рецензент називає надто пафосним і часом незграбним.
Ключові теми та фільми, що змінили Голлівуд
Фільм позиціонує 1975-й як пік «Нового Голлівуду» — ери, коли режисери отримали свободу експериментів. Ось найяскравіші приклади стрічок, на яких акцентує Невілл:
- «Щелепи» (Jaws) Стівена Спілберга: блокбастер, що винайшов сучасне літнє кіно.
- «Політ над гніздом зозулі» (One Flew Over the Cuckoo’s Nest) Мілоша Формана: оскарівський тріумф про бунт проти системи.
- «Післяполудневий пес» (Dog Day Afternoon) Сідні Люмета: напружена драма про пограбування з Аль Пачіно.
- «Нешвілл» (Nashville) Роберта Олтмена: мозаїка американського суспільства.
- «Шампунь» (Shampoo) та інші: відображення сексуальної революції та егоїзму «Я-покоління».
Рецензент хвалить добірку кліпів і коментарі експертів — від Мартіна Скорсезе та Еллен Берстін до істориків і критиків на кшталт Веслі Морріса. Але закидає фільму поверховий аналіз: деякі стрічки (наприклад, «Мережа» чи «Вся президентська рать») насправді вийшли 1976-го, а зв’язки з подіями часом виглядають штучними.
Сильні та слабкі сторони
Плюси: динамічний монтаж, купа архівного матеріалу, цікаві спостереження (наприклад, про «Щелепи» як фільм «про ніщо»). Мінуси: брак глибини, чекліст-підхід, коли теми швидко змінюють одна одну, і відсутність погляду зсередини індустрії. Загальна оцінка — розважальний, але не ідеальний «відеоесей для кінематографічної школи».
Дзеркало епохи на екрані
«Злам: 1975» — вдала спроба нагадати, чому 70-ті залишаються золотою ерою американського кіно. Фільм Моргана Невілла не претендує на академічну глибину, але чудово передає атмосферу цинізму та творчого хаосу, що народив шедеври на кшталт «Щелеп» чи «Нешвілла». Якщо ви фанат Нового Голлівуду чи просто любите документалістику про кіно — обов’язково до перегляду на Netflix.
А який фільм 70-х для вас найвизначальніший?